Як вступити до аспірантури в 2023 році?

Аспірантура - це ступінь вищої освіти та дослідницька програма, призначена для підготовки студентів до наукової роботи та отримання наукового ступеня доктора філософіі ("кандидата наук", або еквівалентного ступеня в інших країнах). Аспірантура розшифровується як третій рівень вищої освіти після бакалавра і магістра.

Основні характеристики аспірантури включають:

Дослідницька робота: Аспіранти проводять значну частину свого часу на дослідницьких проектах та публікують результати своїх досліджень в наукових журналах.
Викладацька діяльність: Деякі аспіранти беруть участь у викладанні на рівні вищої освіти, зазвичай як асистенти викладачів.
Отримання ступеня: Головною метою аспірантури є підготовка студентів до написання та захисту дисертації, що призведе до отримання ступеня кандидата наук.
Фінансування: Деякі аспіранти можуть отримувати стипендії або фінансову підтримку від університету або зовнішніх джерел.
Тривалість: Тривалість аспірантури може варіюватися в залежності від країни і університету, але в середньому вона триває від трьох до п'яти років.

Аспірантура є важливим кроком у підготовці молодих науковців і дослідників, які прагнуть розвивати нові знання у своїй обраній галузі.

Переваги отримання диплома доктора філософії:

Просування по кар’єрних сходинках в науці.
Збільшення шансів педагога на отримання вакантної посади у вищому закладі (університети зацікавлені в науковій роботі своїх працівників — це підвищує загальний рейтинг закладу).
Підвищення свого наукового рейтингу та визнання серед колег.
Можливість участі в міжнародних конференціях та свого внеску в науку.
Підвищення заробітної плати (15% надбавка до посадового окладу).

Підготовка до вступу до аспірантури

Легше розпочати вступ до аспірантури при своєму виші, де ви отримали диплом, і за своєю спеціальністю. Але аспірантура є тільки у вищих навчальних закладах і науково-дослідних установах, де є відповідна експериментальна база та кваліфіковані наукові кадри (доктори наук). Тож при вашому виші може не бути відповідної кафедри за фахом. В цьому випадку доведеться пройти додаткові випробування на конкурсній основі. Буде перевагою для перемоги в конкурсі наявність цікавих наукових публікацій, успішно проіндексованих в наукометричних базах ще під час навчання в магістратурі.

Для вступу в аспірантуру потрібно буде надати відповідні документи до приймальної комісії і скласти іспити.

Підготовка документів для вступу

Зі списком необхідних документів ви можете ознайомитися нижче:

Заява на допуск до вступних випробувань.
Заява на вступ до аспірантури.
Копія диплома магістра.
Копія паспорта (документа про громадянство) із завіреними вами сторінками (“Копія вірна, підпис, дата”).
Завірена копія ідентифікаційного номера.
Кольорові фотокартки 3×4 (4 шт.)
Додаток до диплома з оцінками.
Список опублікованих наукових праць (за наявності).
Довідка з місця роботи (за наявності).
Копія трудової книжки (за наявності).
Копія військового квитка або приписного свідоцтва (для чоловіків).
Особовий листок з обліку кадрів установленої форми.
Письмова характеристика від наукового керівника.
Автобіографія, в якій потрібно вказати такі дані: ПІБ, дата і місце народження, освіта, трудова/ наукова діяльність, професія, суспільна робота, відношення до військової служби та військове звання, наявність державних нагород, відомості про сімейний стан, адреса.
Медична довідка про стан здоров’я за формою № 086-о.
Згода на обробку персональних даних.

Вибір установи та наукового керівника

Особа має право вільно обирати заклад освіти, установу чи організацію для здобуття освіти (інший університет або кафедру, якщо особа має бажання змінити науковий напрямок та навчатися за іншою спеціальністю). А от науковий керівник призначається аспіранту після успішного проходження іспитів та за попередніми результатами співбесіди, і обирати його аспірант не може.

Науковий керівник має відповідати таким критеріям:

високий рівень кваліфікації у напрямку заданої теми;
наукові здобутки та успішні опубліковані наукові роботи;
участь у дослідницьких проєктах не рідше, ніж раз на 2 роки;
наявність поточного наукового дослідження, яке відповідає темі дисертації аспіранта;
залучення аспірантів до своїх дослідницьких проєктів (якщо це не перший досвід роботи з аспірантом).

Вступні випробування та конкурсний відбір

За статистикою навчальні заклади приймають не більше 1-5 аспірантів на рік. Тож треба ретельно готуватися до іспитів. Майбутнім аспірантам потрібно буде скласти такі іспити (в усній формі або у вигляді реферату — це залежить від вимог закладу):

українська мова (для іноземних громадян);
основна спеціальність;
англійська (якщо у вас є сертифікат, що підтверджує знання англійської мови на рівні не нижче, ніж B2, можете додати його; в цьому разі ви звільняєтеся від іспиту);
реферат з презентацією дослідницьких пропозицій та презентацією теми для дослідження (якщо у вас немає списку попередніх опублікованих наукових робіт);
додаткові іспити та випробування (для тих, хто змінює спеціальність).

Вступні іспити обов’язкові для всіх претендентів на стипендію. Перескладання іспитів можливе тільки через рік (у наступному наборі аспірантів). Якщо випробування пройти не вийшло, то можете подумати про контракт. Але в цьому випадку доведеться шукати джерела для фінансування, бо загальна сума витрат тільки на оплату навчання за 4 роки може складати від 80 тис. до 250 тис. грн в залежності від закладу та кафедри. Оскільки це не єдині витрати, то навчання для багатьох кандидатів може виявитися недоступним.

Щоб не витрачати такі гроші на навчання в аспірантурі, є інша можливість захистити дисертацію — пройти кандидатський мінімум (КМ) та “закріпитися” за кафедрою в якості здобувача, влаштувавшись на роботу в цьому ж виші лаборантом або педагогом. КМ — це іспити для визначення глибини знань претендента та готовності до дослідницької діяльності. Здати кандидатській мінімум можна двічі на рік. Обов’язково здають КМ:

всі здобувачі кандидатського наукового ступеня;
претенденти, що мають намір захищати кандидатську дисертацію не за своєю спеціальністю.

Презентація теми та дослідницьких пропозицій

Презентація теми дослідницьких пропозицій або досягнень у сфері обраної спеціалізації проводиться під час співбесіди чи випробувань. Вона необхідна для оцінки можливостей здобувача займатися науковою діяльністю, якщо у здобувача ще не було успішних проіндексованих наукових публікацій або виступів на конференціях.

Тривалість самої презентації має не перевищувати п’яти хвилин. І якщо претендент виходить за ці межі, екзаменаційна комісія має право зупинити його, звичайно, якщо вони не подовжать час через зацікавленість темою.

За цей час потрібно встигнути:

розповісти про актуальність вибраної тематики та рівень її вивчення науковою спільнотою в Україні та за її межами, впровадження в науці;
вказати, яку проблему потрібно вирішити та які є можливі шляхи для її розв’язання;
розповісти, яким шляхом проводитиметься дослідження, що буде об’єктом та предметом дослідження;
згадати, які вже кроки зроблені для розв’язання проблеми: тут потрібно надати інформацію про наукові праці, дослідження тощо;
навести гіпотези дослідження та можливі перспективи подальших розробок;
відповісти на запитання та зауваження членів комісії.

Презентація може бути надана як на електронному, так і на паперовому носії. В останньому випадку слід передбачити кількість примірників для зручності переглядання комісією (таким же чином потім потрібно буде надавати автореферат під час захисту дисертації). А ще краще зробити два варіанти для перегляду, наприклад, якщо раптово виникнуть проблеми з електрикою.

Головним під час навчання в аспірантурі - встигнути захистити кандидатську дисертацію. Будьте уважні: за новими правилами можна захистити кандидатську дисертацію лише протягом двох років після закінчення аспірантури. Інакше здобувачу наукового ступеня доведеться навчатися в аспірантурі заново.

Повернутися назад