Навчально-наукова платформа Study&Research Consult
Навчально-наукова платформа Study&Research Consult
Вітчизняна наука - це потужний драйвер соціально-економічного і технологічного розвитку України та навіть всього світу! Оцініть топ-10 відкриттів наших вчених, щоб дізнатись про потужність і безмежність їх наукового потенціалу.
Науковці Донецького фізико-технічного інституту імені Галкіна НАН України спільно з колегами з Університету Монаша (Австралія), Інституту колоїдів та інтерфейсів Макса Планка (Німеччина) та Інституту нанотехнологій Технологічного інституту Карлсруе (Німеччина) запропонували новий підхід до створення внутрішніх архітектур у металевих матеріалах, який назвали літоміметикою. Цей підхід ґрунтується на тому, що інтенсивна пластична деформація (ІПД) – крутіння під високим тиском, рівноканальне кутове пресування, ґвинтова екструзія (протискування матеріалу через формувальний отвір у матриці) та інше – забезпечує міцне з’єднання компонентів композиції між собою і контрольоване формування у ній мультимасштабних структур, схожих на ті, що утворюються у літосфері Землі.
Науковці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАНУ створили методику геокодування даних із супутників щодо викидів тепла з метою отримання відомостей про географічні об’єкти, на території яких зафіксовано ці викиди, а також оригінальну методику виявлення лісових та інших потенційно небезпечних пожеж. На основі цих методик створено картографічно-аналітичну систему моніторингу викидів тепла та виявлення потенційно небезпечних пожеж, яка успішно пройшла випробування і використовується в оперативній діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Інститут біохімії імені Палладіна НАН України розробив оціночний метод визначення токсичного впливу аерозолю, що утворюється при згорянні органічних речовин, що важливо для методології його моніторингу та сенсингу у навколишньому середовищі, а також шляхів його нейтралізації. Проведено експериментальне дослідження факторів та визначення показників, які істотно детермінують токсичність аерозолю. Проведено дослідження оксидативного стресу за дії частинок препарату. Проведений аналіз впливу розміру, форми та структури мікро- та нанорозмірних частинок на їхню токсичність.
Центр космічних досліджень та зв’язку у Золочеві з початку 2020 року розпочав експлуатацію радіотелескопа РТ-32, що відкрило нові можливості української радіоастрономії та космічної навігації. Апарат «дозволяє здійснювати дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів.
Науково-дослідний інститут «Квант» розробив і готується випробовувати новітню корабельну систему управління стрільбою Stilet. «Stilet – це сучасна гнучка система супроводу й управління вогнем артилерійської установки, яка легко інтегрується з корабельними системами управління, зокрема з АСБУ – автоматизованою системою бойового управління», – (за даними Державного концерну "Укроборонпром").
Науковці Інституту садівництва НААН розробили систему екологічно безпечнішого захисту плодових дерев. На думку науковців, «фенопрогнозна система захисту насаджень базується на проведенні обробок у період до цвітіння яблуні за загальноприйнятими фенологічними критеріями з одночасним інструментальним моніторингом ситуації, а після цвітіння – у критичні періоди інфікування дерев збудником парші, які визначають за допомогою спеціальних механічних або електронних приладів та нормалізованої шкали Міллса (для визначення періодів інфікування яблуні збудником парші та ступеня небезпеки інфекції)».
Національний фонд досліджень здійснює на конкурсній основі відбір та фінансування наукових проєктів із проведення фундаментальних та прикладних досліджень, а також експериментальних розробок у всіх галузях науки: природничій, технічній, суспільній та гуманітарній сферах.
Науковці з України Іван Максимов та Андрій Потоцький здобули Іґнобелівську премію з фізики, яку ще називають Шнобелівською. Як повідомило видання The Guardian, українські фізики досліджували вібрації дощових черв'яків і виявили, що вони формують візерунки, аналогічні до тих, які формують краплі води під впливом вібрації. Максимов та Потоцький працюють у Свінбернському університеті технологій у Мельбурні (Австралія) і хочуть знайти прикладне застосування своєму відкриттю, зокрема у робототехніці, а також як неінвазивний метод вивчення імпульсів мозку (Джерело: www.radiosvoboda.org).
