Що таке структура наукової роботи?

Структура наукової роботи - це її органічна будова, система логічно взаєпов'язаних структурних частин. Написання будь-якої наукової роботи, незалежно від теми та галузі знань, є аналітчним проходження наступних етапів:

1. Визначення об’єкту та предмету дослідження (предмет по суті і є тема).
2. Визначення мети дослідження та завдань, виконання яких приведе до реалізації  мети. Причому завдання логічно розкривають пункти (параграфи чи підрозділи роботи).
3. Складання змістовного плану роботи, який має включати логічно пов’язані між собою структурні частини (розділи):
   1. Вступ з відображеними об’єктом і предметом дослідження, актуальністю теми і її значущістю для науки і практики, мету і завдання.
   2. теоретико-методологічне підґрунтя, аналіз праць, визначення понять і категорій по темі, класифікація явищ і процесів, визначення ключових факторів або параметрів, причинно-наслідкових зв’язків між досліджуваними явищами і процесами, приведення базових формул. Бажано, але не обов’язково, висунути певні гіпотези, які наприкінці роботи в ході обрахувань і перевірок будуть або підтверджуватись, або відхилятись. Наявність гіпотез надає роботі справжнього наукового сенсу.
   3. центральне ядро дослідження, що має містити наукове зерно, авторську новизну. Це може бути математична модель, що описує зв’язки між процесами, чи власна авторська концепція, заснована на емпіричній базі статистичних даних. У центральному розділі мають перевірятись гіпотези (якщо такі є), проводитись певні розрахунки за формулами, приведеними в теоретичному розділі, або якщо не передбачені розрахунки, має бути виведене дослідницьке ядро, на яке у кінцевому розділі нашарується прикладна оболонка. Цей розділ має бути рясний на рисунки: логічні схеми, таблиці, діаграми, графіки тощо.
   4. кінцевий розділ має бути практично-рекомендаційним. В ньому автор на основі вивчення теорії і складання власного дослідницького ядра має подати власні рекомендації та прикладне бачення досліджуваної проблеми. В цьому ж розділі доцільно окреслити подальші перспективи дослідження, та якщо було висунуто гіпотези на початку, прийняти або відхилити їх.
   5. Висновки. Висновки мають логічно розкривати завдання, окреслені у вступі, та показувати науковий сенс розкриття перших розділів, так прикладну значущість кінцевого розділу. Таким чином, частини плану роботи, завдання, висновки мають йти у логічному взаємозв’язку.

4. Аналіз вже існуючих наукових праць з теми дослідження має проводитись так: еволюція теоретичних поглядів, наукові здобутки інших авторів, їх систематизація та виведення власного наукового підходу (можливо у вигляді таблиці).

На серверах  Academia Google, Google Scholar, міститься безцінна база напрацювань, першоджерел та авторитетних публікацій. Не допускається користуватись матеріалами з новинних сайтів, студентських порталів та неперевірених джерел! Використання кожного джерела має підкріплюватись відповідним посиланням у квадратних дужках. Використаний матеріал має пройти максимально можливе авторське перефразування та завершуватись викладенням власної думки. Якщо ж це цитати, вислови, то матеріал має фіксуватись у лапках та зберігати автентичність першоджерела з обов’язковим посиланням на нього.