Навчально-наукова платформа Study&Research Consult
Навчально-наукова платформа Study&Research Consult
Автореферат — стислий виклад результатів дисертації, є лаконічним науковим дослідженням, що містить основні здобутки дослідження, опис наукових методів, структуру дисертації, і подається разом із самою дисертацією при подачі на захист перед спеціалізованою комісією.
Агрегація - об'єднання розрізнених елементів в єдину систему або кластер. Прикладами агрегації є агреговані або інтегральні показники, що включають в себе субіндекси.
Аксіома — істинне положення, яке приймається без логічного доказу, в силу безпосередньої переконливості для визначеної групи науковців - наукової школи.
Алгоритм - це послідовність кроків або інструкцій, які визначають, як виконати певну задачу чи обчислення. Алгоритм може бути представлений у формі тексту, схеми, блок-схеми або програмного коду і призначений для автоматизації конкретного завдання.
Аналіз − метод наукового пізнання, який дає змогу поділити предмет на частини і дослідити результати поділу.
Апробація - ухвалення, засноване на спостереженнях та практичній перевірці.
Аспект — точка зору, з якої розглядається об’єкт дослідження.
Біфуркація - природне роздвоєння або штучний розподіл на два потоки певних процесів та явищ.
Біхевіоризм (від англ. behaviorism) - це психологічна та філософська теорія, яка стверджує, що поведінка є об'єктивною та спостережливою основною характеристикою психіки, і вся психічна діяльність повинна вивчатися лише на основі спостережень зовнішньої поведінки, ігноруючи внутрішні процеси мислення та емоції.
Буферизація - складова ланка процесу трансмісії (передачи) інформації або фізичних речовин з використанням проміжного елементу обробки - буферу.
Валідність - це термін, який використовується для визначення того, наскільки дійсним, обґрунтованим або правомірним є щось, наприклад, ідея, документ, аргумент, висновок або запит. У науковому дослідженні "валідність" вказує на те, наскільки дослідження чи експеримент дійсно вимірює те, що має вимірюватися і має науковий сенс.
Варіабельність (варіабельність даних) - це міра розподілу або розмаїтості значень у наборі даних. Це характеристика даних, що показує, наскільки вони відрізняються одне від одного. Варіабельність може виявлятися через різницю між максимальним і мінімальним значеннями, стандартним відхиленням, інтерквартильним діапазоном та іншими статистичними показниками.
Верифікація - перевірка теорії практикою, або перевірка на відповідність, підтвердження ідентичності, достовірності чи валідності чогось.
Версії — гіпотези, що по різному пояснюють одні й ті ж самі факти.
Висновки – положення, що виносяться дослідником на обговорення науковою спільнотою, синтез накопиченої в основній частині наукової інформації, послідовний, логічний, чіткий виклад головних результатів.
Волатильність - це міра коливань цін на фінансових ринках, яка вказує на ступінь зміни цін активів, таких як акції, валюти, товари, облігації тощо, протягом певного періоду часу. Вона вимірює, наскільки значущі зміни цін та наскільки швидко ці зміни відбуваються. Волатильність може бути високою, коли ціни коливаються із значними амплітудами, або низькою, коли ціни залишаються стабільними. Цей показник важливий для інвесторів та трейдерів, оскільки він допомагає оцінити ризики та можливості на ринку та приймати відповідні фінансові рішення.
Гедонізм - філософське вчення, за яким сенс та ціль життя людини полягає в отриманні задовлення. Це вчення згодом було покладено в основу економічної теорії маржиналізму.
Гіпотеза — обґрунтоване припущення про природні взаємодії досліджувааного об`єкта, про можливі засоби розв’язання визначеної проблеми. Таке припущення науковці перевіряють експериментально, шляхом застосування науково-прикладного апарату дослідження.
Дедукція — хід наукової думки від загального до конкретного. Приклад: всі люди смертні. Сократ - людина, отже, Сократ смертний.
Дивергенція - наростання відмінностей, тенденцій розходження у певних, спочатку близьких за природою, явищах і процесах.
Дискретність - це властивість системи або процесу, яка характеризується обмеженим, окремим набором можливих значень або станів. Іншими словами, це означає, що змінні або дані, пов'язані з дискретністю, приймають конкретні, обмежені значення, а не будь-які значення в певному діапазоні.
Дихотомія - це поділ чого-небудь на дві протилежні або взаємовиключаючі частини, аспекти або категорії. Це може бути використано для уявлення або аналізу складних ситуацій або концепцій, розглядаючи їх у контексті "або-або", де немає проміжних або посередніх варіантів.
Доктрина - це система ідей, принципів, концепцій або поглядів, яка визначає основні положення та підходи до певного питання, проблеми або сфери діяльності. Доктрина може бути політичною, військовою, релігійною, економічною або в будь-якій іншій сфері. Вона служить основою для прийняття рішень та визначає стратегію або підходи, які слід використовувати для досягнення конкретних цілей.
Евристика — наука, що вивчає способи наувкового пошуку і здійснення наукових відкриттів.
Експеримент — один з методів пізнання, цілеспрямоване вивчення об’єкту з метою виявлення раніше невідомих його властивостей (якостей) або перевірки правильності теоретичних положень, що визначаються певною пошуковою ідеєю і має чітко виражену мету.
Екстремум - це точка в максимумі або мінімумі функції. В математиці та фізиці екстремуми визначаються як значення функції, які є абсолютними максимумами (найбільшими значеннями) або абсолютними мінімумами (найменшими значеннями) на певному діапазоні або в певній точці. Екстремуми грають важливу роль в оптимізації, теорії оптимального керування та інших галузях науки та інженерії, де необхідно знайти найкращі рішення або значення для певних параметрів.
Зміст – все те, що можна сприйняти; або сприйняти і осмислити; або сприйняти, осмислити і оцінити. Це контент, внутрішнє наповнення, сукупність сутнісних характеристик явища або процесу.
Ідея — визначальне положення в системі поглядів, теорій. Ідея є формою нематеріально-когнітивного відзеркалення закономірних зв'язків і співвідношень об'єктивного світу, що потребує якісного перетворення.
Індукція — хід наукової думки від конкретного знання до загальних положень. Цей лебідь білий - отже, всі лебеді білі. На противагe дедукції, індуктивні висновки не мають того ж ступеня достовірності що і вихідні твердження. Наприклад, у наведеному вище прикладі висновок про те що всі лебеді білі міг вважатись істинним у Європі, поки не було відкрито Австралію.
Категорія — форма логічного мислення в якій розкриваються внутрішні суттєві сторони та відносини між предметами, що досліджуються.
Кластер (метод кластеризації) - це група об'єктів або елементів, які мають спільні характеристики або особливості та зазвичай знаходяться разом або групуються в певному просторі чи контексті. Кластеризація, відповідно, це свідоме угрупування елементів в певні групи за спільними ознаками. У різних контекстах поняття "кластер" може мати різне значення: комп'ютерна наука: У сфері обробки даних та машинного навчання "кластеризація" означає групування схожих об'єктів або даних в окремі кластери; географія: У географії кластери можуть представляти регіони або групи місць зі схожими географічними особливостями; економіка: У економіці кластери можуть вказувати на концентрацію підприємств або індустрій в певних регіонах; біологія: у біології кластери можуть вказувати на групи схожих організмів або клітин.
Конвергенція - на противагу дивергенції, це процес наближення, уподібнення різних систем внаслідок необхідності задовлення спільних функціональних вимог.
Концепція – система поглядів на те чи інше явище, система поглядів на предмет дослідження, система доказів певного положення, основна думка при визначенні мети й завдань дослідження, що вказує на шлях його опанування.
Критерій - це специфічний стандарт або правило, за яким оцінюють або приймають рішення щодо певних питань або ситуацій. Критерії використовуються для оцінки, порівняння, відбору або визначення того, наскільки якісно виконана певна діяльність, продукт, послуга або інше.
Мета дослідження – поставлений кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Досягається за допомогою реалізації низки поставлених дослідницьких завдань.
Метод — підхід, прийом, засіб теоретичного дослідження або практичного втілення явища (процесу), прийом або система прийомів, що застосовується в певній галузі діяльності. Метод є шляхом досягнення мети.
Методологія наукового пізнання — учення про принципи, форми й способи науково-дослідницької діяльності.
Наука – сфера людської діяльності, система знань об’єктивних законів природи, суспільства, мислення, що виражається у точних категоріях, а також діяльність, спрямована на здобуття нового знання і результати цієї діяльності.
Наукова робота – цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система обгрунтованих положень.
Наукова стаття – один із основних видів наукових публікацій, що містить виклад проміжних або кінцевих результатів наукового слідження, висвітлює конкретне питання, фіксує науковий пріоритет автора, робить матеріал надбанням фахівців.
Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи.
Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності.
Наукова школа – творчий колектив дослідників різних поколінь, об’єднаних загальною програмою, стилем дослідницької роботи, спільною аксиоматикою, логікою і які діють під керівництвом лідера-розробника теорії.
Наукове дослідження — методи отримання та перевірки нових знань.
Науковий факт — явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового пізнання.
Наукознавство – дисципліна, що вивчає закономірності функціонування та розвитку науки, структури наукового знання та наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами життя суспільства.
Об’єкт дослідження – процес, обраний для вивчення, явище, що породжують проблемну ситуацію.
Ознаки – такі вияви особливостей змісту, форми, що, як правило, свідчать про шкідливість чи корисність предмета, явища і можуть бути сприйняті, осмислені та оцінені людиною як позитивні, негативні, цінні, небезпечні чи безцінні взагалі.
Ознаки науки: 1) наявність систематизованого знання (наукової концепції); 2) наукова проблема, об’єкт, предмет; 3) практична значущість.
Основне завдання науки - відкриття законів існування та розвитку природи, суспільства, мислення і процесу пізнання. Для реалізації такого завдання наука оперує такими методами:
Парадигма - базисна науково-філософська концепція, що містить методологічне ядро дослідження. Парадигма являє собою когнітивну матрицю пізнання явища або процесу, що цікавить дослідника.
Поняття — думка, що узагальнює та виокремлює предмети, явища за певними ознаками, відображає суттєві його якості, результат узагальнення суттєвих ознак об’єкта, сукупність поглядів на що-небудь.
Постулати — твердження, що приймаються як істинні, хоча вірність їх не доведена.
Предмет дослідження – теоретичне відтворення тих суттєвих зв’язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню.
Принципи — вихідні положення будь-якої теорії, учення, науки або світогляду.
Синергія - спільний ефект дії декількох елементів системи, що перевищує елементарну суму їх окремих ефектів через наявність унікальної техології та знання. Приклад: ноти і звуки як елементи музичної системи та музичний твір як синергія нот. Фарби та кольори як елементи художнього мистецтва та картина як твір мистецтва і синергія кольорів.
Система - це термін, який використовується для опису різних об'єднаних і взаємозалежних елементів або компонентів, які діють разом для досягнення певних цілей або функцій. Система може бути фізичною, такою як комп'ютерна система або автомобільна система, або абстрактною, такою як система управління або соціальна система.
Спостереження − систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта.
Структура наукової роботи: титульний аркуш, зміст, вступ, основна частина, висновки, список використаних джерел.
Сутність – те найважливіше, найцінніше чи найсуттєвіше в змісті, формі, ознаках чи функціях предмета, істот, явища і т. ін., що складає його найвищу значимість і цінність (на момент пізнання його людиною або й взагалі).
Тези — стислий виклад у письмовій формі суті певного питання або наукової проблеми, що включає огляд відповідних інформаційних джерел. Судження — висловлена думка, у якій відображене ставлення до її змісту, істинності або хибності.
Термін – слово або словосполучення, що означає чітко окреслене спеціальне поняття певної галузі науки.
Точка біфуркації - заміна встановленого режиму роботи будь-якої системи.
Умовивід — процес мислення, що об’єднує послідовність двох та більше суджень, у результаті чого з’являється нове судження.
Форма – зовнішній вигляд і внутрішня будова (структура) предметів, явищ, процесів, людей тощо або їх змісту.
Функції – природні чи штучні призначення предметів, істот, явищ, людей, процесів тощо.Безпосередні цілі науки - це отримання знань про навколишній світ, передбачення процесів і явищ дійсності на основі законів, які нею відкриваються. У широкому розумінні її мета - теоретичне відображення дійсності. Наука створена для безпосереднього виявлення істотних сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.
